повчальна казка

Якщо дитина жаднюга

Як навчити дитину ввічливості

Вивчення інформатики

ДИТИНА І КОМП'ЮТЕР

Комп’ютер – це те, за чим дитина повсякчас бачить дорослих, і тим цікавішим він стає для неї. Цю багатофункціональну машину не викреслиш із дитячого життя. Але правила поведінки з нею дитина й батьки повинні знати.

Читати далі

Картинки по запросу линеечки

ЯК ЗАПОБІГТИ ОБМАНУ?

Картинки по запросу линеечки


ЧОМУ ДІТИ ОБМАНЮЮТЬ?


ЯК ТВОРЧО РОЗВИВАТИ ДИТИНУ

Чи допомагаєте Ви розвиватися дитині творчо? Якщо Ви дійсно хочете, щоб Ваші діти були талановиті і творчо активні, потрібно докласти до цього немало зусиль. Щоб Ви самі могли зрозуміти, в якому напрямі потрібно працювати, пропонуємо Вам декілька порад.

1. Відповідайте на питання дитини терпляче і чесно.

2. Сприймайте питання і вислови дитини всерйоз.

3. Надайте дитині кімнату або куточок винятково для її справ.

4. Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.

5. Не лайте дитину за безлад на столі, якщо це пов'язано з її творчим процесом. Проте вимагайте упорядковувати робоче місце після його закінчення.

6. Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безумовно, такою, якою вона є, а не за її успіхи і досягнення.

7. Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.

8. Допомагайте їй будувати свої власні плани і ухвалювати рішення.

9. Допомагайте їй покращувати результати своєї роботи.

10. Беріть вашу дитину в поїздки по цікавих місцях.

11. Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками з різних культурних шарів.

12. Не порівнюйте свою дитину з іншими, указуючи при цьому на її недоліки.


ЯК ВИХОВУВАТИ ОБДАРОВАНУ ДИТИНУ

Поради батькам

Усі обдаровані діти мають потребу взнаннях, яскраво виражений інтерес до певної галузі знань. Немає потреби примушувати їх вчитися, вони самі шукають собі роботу, частіше складну інтелектуальну, із задоволенням нею займаються, присвячуючи їй увесь свій вільний час. Обдаровані діти вільно і швидко оволодівають відповідними вміннями і навичками. Вони показують високий рівень досягнень.

Обдарованість — це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів упевній галузі діяльності.Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість.

Загальна розумова обдарованість виявляється воволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість пов'язана з певними видами діяльності, вяких вона найбільше розвиваєтьсяРозрізняють також обдарованість:- соціальну — лідерську;- художню — музичну, образотворчу, сценічну;- психомоторну — спортивні здібності;- інтелектуальну — здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти (серед інтелектуальних дітей є такі, які навчаються відмінно з одного-двох предметів і невстигають з інших);- академічну — надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними спеціалістами;- творчу — нестандартне бачення світу й нешаблонне мислення (але такі діти часто недосягають поставленої мети і є невдахами. З дитинства вони всіх дратують. Важливо таку дитину побачити і допомогти їй).

Обдарована дитина шукає спілкування з дорослими, бо ті розуміють її краще, ніж однолітки, які часто насміхаються, дають прізвиська. Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, вони запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це невередування, авиявлення багатства їх натури.Творчі діти рідко бувають спокійними, вони страждають від своєї винятковості, але багатьох рятує тонке почуття гумору, вони цінують його. Уних особлива мова, особливе сприйняття. Тому такі якості обдарованих дітей вимагають особливого підходу до них.

Для виявлення обдарованості використовують різні методи: від найпростішого батьківського спостереження до спеціально розроблених стандартизованих та тестових завдань.


ПРОБЛЕМИ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ В ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ

Перш за все обдарована дитина надзвичайно чутлива і завдяки цьому, вразлива. Так як вона дуже швидко всмоктує все, що відбувається навколо, так само вона сприймає все, що відбувається навколо неї чи стосовно неї. Будь-яке найменше охолодження стосунків з однолітками, недостатня увага з боку вчителів чи батьків сприймається як звинувачення у чомусь або, навіть, як відторгнення. Будь-який незначний подразник з боку інших може сприйматися надзвичайно бурхливо, зі сльозами, бажанням усамітнитися, де б ніхто не заважав переживати почуття власної провини. Такі діти надзвичайне гостро переживають і прояви соціальної несправедливості в суспільстві. У таких випадках не слід промовляти «Нічого не вдієш», «Такий складний час» та інше... Краще допомогти прийняти участь у громадському житті, щоб не знищити бажання щось робити у майбутньому взагалі.

Також ці діти можуть дуже гостро реагувати на інших, хто не поділяє чи не розуміє їхніх прагнень і домагань, чи на тих, чий темп роботи значно відрізняється від темпу обдарованої дитини. Обдаровану дитину необхідно навчити сприймати людей такими, якими вони є, і найкраще це робити за принципом «Інший - не значить поганий». Для цього обов'язково відзначайте значимість кожної людської особистості і підкреслюйте позитивні риси і досягнення інших. Іноді обдаровані діти, що виростають у сім'ях із певним «ореолом» своєї виключності, коли коло їхнього спілкування у дорослому житті значно ширшає і виявляється, що існують й інші, не менш здібні, розвинені і талановиті люди, просто «ламаються». У них буквально опускаються руки і, виявляється, вони зовсім неспроможні до конкуренції. Намагайтеся виховати терпляче і разом з тим стійке ставлення до стресів, що виникають від оточуючих, щоб вона у майбутньому не втратила прагнення до перемог і вирішення проблем через те, що може потрапити до несприятливого оточення, де пануватимуть заздрість, нерозуміння чи байдужість.

Прагнення обдарованої дитини до досконалості також повинно мати свою межу. Воно не має бути виснажливим, і цілі, які ставляться, повинні бути досяжними обов'язково. Обдаровані діти дуже критично ставляться до власних досягнень, вони часто лишаються незадоволеними власними здобутками і на цьому підґрунті можуть з'явитися відчуття власної неадекватності чи низька самооцінка. Здатність захоплюватися улюбленою справою «до кінця», зосередженість і наполегливість у досягненні поставленої мети також мають бути дозованими, інакше, а ми, дорослі це знаємо, мета може перетворитися на недосяжну досконалість.


ПАМ’ЯТКА ВЧИТЕЛЮ ДЛЯ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

- Постійно працюйте над вихованням почуттів дітей, особливо вразливих і чуттєвих до всього, що стосується їхнього «я».- Допомагайте обдарованим дітям виробити адекватну я-концепцію і самооцінку, розвивати емпатію.- Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду в процесі взаємодії з людьми.- Дотримуйтеся порядку й дисципліни: обдаровані діти, як і всі інші, повинні знати межу допустимої поведінки.- Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібне русло, щоб їх праця приносила користь.- У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод, це активізує їхню роботу.- Розвивайте здібності дітей, широко використовуйте метод самостійного набуття знань.- Привчайте обдарованих дітей працювати спільно, це допоможе їм легше адаптуватися до соціальних умов.- Заохочуйте дітей, це стимулює їх.- Тісно співпрацюйте з батьками обдарованих дітей, щоб розвинути здібності кожної дитини.


ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

Природовідповідність виховання - врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей.

Гуманізація виховання - створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих сил; повага до особистості.

Демократизація виховання - сприйняття особистості виховання як вищої соціальної цінності, визначення його права на свободу, на розвиток здібностей і виявлення індивідуальності.

Безперервність виховання - досягнення цілісності та наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини; формування цілісної та всебічно розвиненої особистості.

Диференціація та індивідуалізація виховного процесу - врахування рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку учнів, стимулювання активності, розкриття творчої індивідуальності кожного.

Послідовність, систематичність і варіативність форм і методів виховання - свідомість, активність, самодіяльність і творча ініціатива учнів; готовність до життєвої адаптації в умовах ринкових відносин.

Інтегративність - єдність виховання школи, сім'ї, громадськості.


ЯК ВІДНОСИТИСЬ ДО ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ

Поради вчителю

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.


ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.

• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.

• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.

• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.

• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.

• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі незрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.

• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.

• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.

• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.


ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ МАЛЕНЬКИХ ДІТЕЙ

Хто як не люблячі батьки помічають найменші зміни в настрої своєї дитини й одразу ж кидаються їй на допомогу? І часто достатньо лише любові, ласки і терпіння, щоб допомогти малюку. Але в житті бувають такі ситуації, коли однією батьківською любов'ю не обійтись, і тоді на допомогу приходить дитячий психолог.

Коли треба звертатись до психолога

-Втрата контролю.Навіть при найбільш гармонійних стосунках між батьками і дітьми бувають моменти, коли дитина не слухається, і це нормально, тому що свідчить про становлення особистості маленької людини. Але, якщо ви відчуваєте, що втрачаєте контроль над дитиною і вам усе важче ладнати з нею, то краще порадитись зі спеціалістом, який може об'єктивно оцінити ситуацію і підказати способи виходу з неї.

-Страхи.Допомога психолога необхідна, якщо у дитини постійний страх темряви, страх залишитись одній у кімнаті, страх перед дощем, грозою, сильним вітром. Деякі діти бояться комах, тварин, незнайомих людей. Відчуття страху пригнічує дитину, її активність, ініціативу і нерідко призводить до безпорадності перед ситуацією. Хоча в певному віці страхи – явище природне, що свідчить про розвиток уяви дитини. Але навіть у цьому випадку психолог допоможе безболісно подолати цей дискомфортний для матері і дитини момент.

-Сором'язливість.Само сприйняття занадто сором'язливих дітей досить негативне: вони уникають контактів із ровесниками, занадто чутливі до критики, не проявляють ініціативи, не стверджують і не захищають себе. Ці риси характеру формуються в дитинстві, але сором'язливість можна подолати.

-Агресивність.Мабуть, усі батьки тією чи іншою мірою стикались із цією проблемою. Малюк сердиться на вас, може образити іншу дитину, завдати болю собаці чи кішці, демонстративно зламати іграшку, сказавши, що вона йому не подобається. Причин такої поведінки дуже багато. Важливо, щоб вона не закріпилась і не увійшла до рис характеру дитини не завадила у встановленні нормальних стосунків із навколишнім світом.

-Надмірна активність.Це стає причиною злості, порушення планів, невдач й інших неприємностей не тільки для дитини, але і для батьків. Допомога психолога тут просто необхідна. Він порадить, як спрямувати активність дитини у потрібне русло.

-Особливі ситуації.Психіка дитини дуже уразлива. В житті іноді бувають такі ситуації, з якими важко впоратись навіть дорослим. До них належать смерть одного із членів сім'ї, розлучення батьків, поява нового члена сім'ї, похід у дитячий садок чи школу, серйозна хвороба дитини, насилля стосовно самої дитини чи у неї на очах. У цих випадках варто звернутись до психолога, навіть у тому разі, якщо вам здається, що одна з перерахованих подій не дуже вплинула на дитину. Проте зовні це може ніяк не проявлятись. А зайти глибоко в душу і проявитись тоді, коли ви цього найменше очікуєте. Психолог же може визначити, наскільки сильно дитина переживає, чи глибоко зачепили її події, і допоможе упоратись, пережити ситуацію.

-Погана успішність в школі.Батьки мають занепокоїтись, якщо раптом різко погіршились оцінки, незважаючи на зусилля дитини, або вона відмовляється іти в школу без очевидних на те причин.

Не думайте, що психолога треба відвідувати тільки у разі проблемних ситуацій. Якщо у вас у сім'ї панують любов і злагода і немає проблем, бажано просто прийти, щоб виявити потенційні можливості вашої дитини: до чого вона більш схильна, як краще розвивати її здібності та задатки. Варто також проконсультуватись з приводу підготовки вашої дитини до школи та особливостей її готовності. Пройшовши серію тестів у психолога, ви отримаєте потрібну і корисну інформацію.


Кiлькiсть переглядiв: 241

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.