/Files/images/15-16_nr/kostyuk/bdv2.jpg

/Files/images/15-16_nr/kostyuk/bdv5.jpg

/Files/images/15-16_nr/kostyuk/bdv3.jpg

/Files/images/15-16_nr/kostyuk/bdv4.jpg

/Files/images/15-16_nr/kostyuk/bdv6.jpg

Вітряна віспа

Вітряна віспа, вітря́нка (лат. Varicella, грец. Ανεμοβλογιά) — гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним шляхом передачі. Характеризується лихоманкою, папуловезикульознми висипанням із доброякісним протіканням.
Етіологія
Хвороба викликається вірусом з родини Herpesviridae — варицела-зостер (Varicella Zoster). Вірус варицела-зостер є причиною двох клінічно несхожих захворювань: вітряної віспи, що виникає переважно у дітячому віці, та оперізуючого герпеса, або оперізуючого лишая, клінічні прояви якого спостерігаються, як правило, у людей зрілого віку.
Вітряна віспа проявляється у вигляді генералізованого розеольозно-везикульозного висипання; оперізуючий герпес — висипами зливного характеру на одному або декількох розташованих поруч дерматомах. Шрами від вітрянки залишаються в людини на все життя.
Якщо вітряна віспа є первинною інфекцією віруса варицела-зостер, то оперізуючий герпес, у переважній більшості випадків, — це наслідок активізації латентного вірусу варицела-зостер.
Збудник вітряної віспи знаходиться переважно у вмісті пухирців, що утворюються на шкірі та слизових оболонках.
Вірус вітряної віспи нестійкий до зовнішнього середовища — він швидко гине під впливом сонячного світла, нагріванні, ультрафіолетовому опроміненні. Поза організмом, на відкритому повітрі вірус гине приблизно за 10 хвилин. Збудник вітряної віспи відноситься до вірусів групи герпеса третього типу.
Епідеміологія
Чутливість до вітряної віспи унікальна — вона складає 100 %. Заразними хворі вітряною віспою стають за 20—24 годин до появи висипання та залишаються ними до 5-го дня з моменту реєстрації останнього елементу висипання.
Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. З моменту утворення кірок на місцях висипань збудник передається від хворого до здорового контактним шляхом.
Патогенез
Збудник, що проник через носоглотку, верхні дихальні шляхи або шкіру, циркулює в крові; при заносі віруса у шкіру або слизові оболонки виникає висип, який проходить певні стадії свого розвитку до утворення та відпадання кірок.
Діагностика
Хвороба розпізнається на основі анамнезу, епідемічних даних, оцінки клінічних симптомів. Диференціюють від бульозної форми стрептодермії, строфулюса.
Симптоми
Тривалість інкубаційного періоду - від 11 до 21 дня (у середньому 15-17 днів). Зрідка спостерігається короткочасний період передвісників (продрому), що триває добу; у цей період на шкірі виникає висип, що зникає через декілька годин.
Часто хвороба розпочинається гостро - з підвищення температури до 38-39 °C, потім на різних ділянках тіла, переважно на шкірі тулуба, з'являється доволі рясний висип у вигляді круглих рожевих плям діаметром 1-3 мм; такий же висип виникає на слизових носоглотки та зіва. Потім це висипання перетворюється на пухирці, наповнені прозорою рідиною; навколо кожного пухирця (вазікули) утворюється вузька червона облямівка (обідок гіперемійованої шкіри або слизової оболонки). У центрі деяких пухирчиків з'являється вдавлення, внаслідок чого елементи висипу стають схожими на ті, що виникають при натуральній віспі. Вже на другий день багато пухирців лопаються або внаслідок свербіжу хворий здирає їх нігтями, вміст пухирців засихає на шкірі, утворюючі сухі темно-бурі кірки. Характерний поліморфізм висипу: одночасна наявність пухирців та сухих кірок на шкірі та слизових оболонках.
Протягом 6-7 днів можуть спостерігатися повторні висипи нових пухирців. На слизових оболонках носоглотки, гортані, кон'юнктиви повік пухирці легко лопаються, а ерозія слугує вхідними воротами для вторинної інфекції. У виснажених ослаблених дітей, що страждають на аліментарну дистрофію, вітряна віспа може приймати дуже важкий перебіг та в окремих випадках веде до смерті дитини. Такий же тяжкий прогноз у дітей, що страждають на змішану інфекцію (поєднання вітряної віспи з дифтерією, кіром, скарлатиною). Зрідка розвивається вітрянковий круп із ядухою, стенотичним диханням. Однак у переважній більшості випадків вітряна віспа закінчується повним одужанням.
Лікування
Етіотропного лікування немає. Необхідно слідкувати за чистотою постілі та білизни. Пухирці, що відкрилися, змащують тампоном, змоченим 1% спиртовим розчином метиленового синього; для зменшення свербіжу відповідні ділянки шкіри змащують 5% спиртовим розчином ментолу. При тяжких формах вводять гамма-глобулін (3-6 мл в/м). У хворих пустульозною або гангренозною формою вітряної віспи застосовують в/м ін'єкції пеніциліну для пригнічення вторинної (бактеріальної) інфекції. У випадках вітрянкового крупу може потребуватися трахеотомія.А також звичайним розчином брильянтового зеленого 1% (зеленка). підвищену температуру можна збивати двома видами жарознижуючих препаратів: парацетамолом або ібупрофеном. суворо протипоказано вживати аспірин (дає важкі ускладнення на печінку).
Профілактика
Дитину, що занедужала вітряною віспою, ізолюють від інших дітей до зникнення скоринок або до п'ятого дня із часу появи останніх висипних елементів. Інших дітей у віці до 7 років, що не мають імунітету до вітряної віспи, що й контактували із хворою дитиною, відправляють на карантин, тобто накладається заборона на відвідування дитячих дошкільних установ на три тижні, починаючи від дня контакту. Для активної імунопрофілактики герпеса й вітряної віспи за кордоном використовують також специфічну аттенуіровану вакцину. Застосування специфічних імуноглобулінів для профілактики оперізуючого герпеса доцільно лише у вагітних і дітей з важкими формами захворювань, що й не мають природного імунітету.

Малообеспеченные семьи с детьми получат матпомощь в Междунар…

"Безпечний відпочинок взимку!"
  • Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року

    • Щоб свято не затьмарилось пожежею, необхідно дотримуватись таких правил.
    • Ялинка має стояти на стійкій основі.
    • При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її вимкнути.
    • Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.

    ОБЕРЕЖНО! Піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!

    • Дітям забороняється використовувати піротехнічні засоби!
    • Купувати піротехнічні засоби слід лише у спеціалізованих магазинах і тільки разом із дорослими.
    • Використовувати ці вироби можна лише на відкритих майданчиках і тільки дорослим.
    • Пам'ятай! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми через недотримання правил користування піротехнікою.

    Правила протипожежної безпеки

    • Не грайся із сірниками та запальничками.
    • Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.
    • Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.
    • Не суши речі над газовою плитою.
    • Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах.
    • Не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.
    • Обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому. Не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.
    • На дачі або в селі не відкривай грубку: від маленької; вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

Плейкаст "С РОЖДЕСТВОМ!

Десять "золотих правил" для батьків.

Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві малюк найкраще сприймає нове, накопичує знання.
Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.
Навчить дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: *щира любов до батьків, *приязне ставлення до оточуючих, *зовнішня привабливість (одяг, манери), *можливість спостерігати соціальне спілкування (поведінка батьків, вчителів), *висока самооцінка, *достатній запас слів, вміння підтримати розмову.
Пильнуйте, щоб дитина не стала «телиманом». Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування.
Виховуйте відповідальність, порядність. Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що – погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.
Потрібно навчити дитину шанувати сім’ю. Добрі стосунки, любов і повага в сім’ї, виховують краще за будь-які лекції.
Подбайте за гарне оточення. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким граються ваші діти, з ким дружать, поцікавтеся репутацією сімей цих дітей.
Будьте вимогливим. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вміння робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім’ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.
Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

Песня, которую поет мать у колыбели.

Кiлькiсть переглядiв: 122

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.