Диво-татусь

Леся Вознюк

Як весняне сонечко
усміхалась донечка.
В оченятах сяяли
щастя промінці.

Тішилася донечка,
що її долонечка,
крихітна долонечка,
в татовій руці.

Щебетала донечка
про жучка та сонечко.
З татком не боялася
навіть павука.

Бо у світі цілому
малюку несмілому
так спокійно й затишно
в тата на руках.

І радів за донечку
місяць у віконечку,
на краєчок ліжечка
стиха він присів.

Побажав маляточкам –
хлопчикам й дівчаточкам –
мати добрих, лагідних
диво-татусів.

ВІРШ ПРО ТАТА

Т. Корольова

Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,
Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..

* * *
С. Гордієнко

Тату, рідний, мусиш знати –
Ти найкращий в світі тато!
Добрий, сильний та стрункий:
Хіба є де ще такий?

Будь упевненим, мій тату,
Що тебе я буду вартий.
Все робитиму, як ти,
Треба тільки підрости!

ТАТОВА ПОРАДА

Л. Компанієць

Хлопчина вбіг із двору в хату,
До тата голосно гука:
- А я провідав у лікарні
Свого найкращого дружка.
Тож правда, тату, я – чутливий
І маю серце золоте?

Замисливсь тато на хвилину
І так сказав йому на те:
- Коли тебе в тяжку хвилину
Людина виручить з біди,
Про це добро, аж поки віку,
Ти, синку, пам’ятай завжди.
Коли ж людині щиросердно
Ти зробиш сам добро колись,
-Про це забудь, аж поки віку,
Мовчи й нікому не хвались!

МІЙ ТАТО

Р. Завадовий

Немає в світі кращих друзів,
Як я й мій рідний тато;
Ми любимось так дуже-дуже,
Що й годі розказати!

Мій тато добрий і ласкавий,
Всміхнеться — сонце гріє,
Він різні гарні гри-забави
Придумати уміє.

У вільний час книжки зі мною
Читає, оглядає
І мови рідної, дзвінкої
Щодень мене навчає.

Казки розказує чудово,
А знає їх чимало —
Й ловлю кожнісіньке я слово,
Щоб марно не пропало.

Улітку йдемо в парк гуляти,
А взимку — на санчата.
Любити Бога, зла цуратись —
Усього вчусь у тата.

Я кожного шаную тата,
Хоч як їх скрізь багато,
Та лиш таким хотів би стати
Розумним, добрим і завзятим,
Як мій, мій рідний тато!

БАТЬКО

О. Кобець

Добре, в кого тато є,
Дужий, працьовитий:
І поради він дає,
Як то в світі жити,

І за руку проведе
Там, де слизько йдеться:
З ним дитина не впаде
І не спотикнеться.

Він працює цілий день.
А з роботи прийде,
Наче сонце золоте,
В хаті сонце зійде:

Втіха-радість настає,
Гріє всіх, голубить...
Добре, в кого тато є —
Той, що діток любить!

А без тата — що робить?
Суму повна хата...
Боже, Боже, заступи
Всім сиріткам тата!

МІЙ ТАТО

Н. Яременко (За матеріалами дитячого журналу Жирафа–Рафа)

У дитячому садочку чула я розмову:
Про своїх татусів діти вели мову.
Каже Костя: «Мій татусь - капітан, я їм горжусь.
Водить в морі кораблі він далеко від землі».

- У мене тато альпініст, - чую я Марину,
Він Говерлу підкорив - найвищу вершину.
- У мене тато програміст...,
- А у мене машиніст...
- Мій спортсмен. - А мій шофер.
- Мій на шахті інженер.

З гордістю усі малята говорили, хто їх тато.
Вийшло так, що татусі у малят найкращі всі.
І завзяті, і веселі, можуть все зробить в оселі.
М'яч із сином «поганяти», і хто слабший захищати.
Якщо разом - все гаразд, татусі найкращі в нас.

МАЛИЙ

П. Воронько

О, татові добре –
Замажеться в сажу,
І мама нічого,
Нічого не скаже.
Води підігріє
І кличе: - Вмивайся.
А як я замажусь –
У дім не з’являйся.
Мій тато одягнеться,
Піде до парку,
А я лиш на вулицю –
Зразу і сварка:
- Ти сам не виходь,
Бо наїде машина!
А що я, не бачу?
Хіба я дитина?
Мені вже чотири,
Два тижні на п’ятий, -
Чого ж я не можу,
Як тато, гуляти?
А мама сміється:
- Не буду сваритись.
Внеси нам з криниці
Водички напитись.
- Хіба я дістану
Руками до зрубу?
- Тоді поклади
Це поліно у грубу.
- Та я те поліно
Й підняти не можу.
- Тоді ти полагодь
В саду огорожу.
- Там високо дуже
Прикріплена лата.
- Отож, мій малий,
Не рівняйся до тата.

Мій тато

Вірш з журналу "Ух, малюк"

Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече!

Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в хату
Нам до свята принесе

Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш знає,
Як побудувати пліт!

З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний тато,
Нам ніколи не знайти!

Коли я виросту

Олена Микула

Завжди в мого тата
Різних справ багато:
Вранці – на роботу,
У гараж – в суботу,
В вихідні на свято —
Щось ремонтувати,
У неділю – дача.
А дитина плаче...
Коли я, як тато,
Діток буду мати,
Я весь час із ними
Буду разом грати.
Їх навчу у річці
Карасів ловити,
У м’яча ганяти,
Та авто водити.
Взимку на санчатах,
Будемо кататись,
І у річці влітку
Будемо купатись.
Буду разом з ними
Біблію читати,
Скаже мама: "Сину,
Ти чудовий тато!”

Татко і матуся

Леся Вознюк

А у мого татка
широченні плечі:
зручно тут сидіти,
видно вдаль малечі.

Дужі та міцнющі
татко руки має.
Він мене високо
вгору підкидає.

А в матусі ручки
лагідні й тепленькі,
пригортають ніжно
до свого серденька.

Усмішка ласкава,
очі волошкові,
сповнені терпіння,
доброти, любові.

Як візьму за руки
татка і матусю,
то нічого в світі
з ними не боюся.

Хто научить?..

Сергій Рачинець

Хто научить жити свято,
Батьківщину берегти?
Ну, звичайно, — любий тато, —
Скаже кожний, я і ти.

Хто мене щодня голубить,
Зігріває, як вогонь?
Ну, звичайно, тато знову, —
З ним не матимеш журби.

Хто навчить любити працю,
Боже славити ім’я,
Зустрічати сонце вранці
Ніжним співом солов’я?

Тато! Тато! Звісно, тато! —
Ляже думка на чоло.
Чи було б сьогодні свято,
Якби тата не було?

Татова любов

Сергій Рачинець

Татова любов — як літній день,
Пахне потом, хлібом,споришами…
Не знайти такої вам ніде, —
Ну — хіба що на долонях мами

Татова любов — як джерело,
Чиста, світла: п’ю — і не нап’юся.
Ще такої в світі не було, —
Ну, хіба що ув очах матусі.

Татова любов — немов меди,
Солодко від неї, аж не йметься.
Спробуй, ще таку десь віднайди, —
Ну, хіба що в материнськім серці.

Татова любов — мов океан,
Де — ні дна, ні берега земного…
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від — Бога.

В хаті тато…

Сергій Рачинець

В хаті тато — значить, свято.
Як з роботи він прийде,
То розкаже, що багато
В нього справ за цілий день.

А я слухаю, буває,
Аж до пізньої пори:
Як у полі хліб зростає,
Орють землю трактори.

Як будують дім високий,
Як працює «Інтернет»,
І чому такий солодкий
Носить бджілка з квітки мед.

Ще прошу я — розказати,
Хто і як цей світ спасе…
О, як хочу, наче тату,
Труд любити — над усе!

 (413x87, 34Kb)

Вірші про тата

Коли я виросту, Олена Мікула

Татова любов, Сергій Рачинець

В хаті тато, Сергій Рачинець

Татова усмішка, Сергій Рачинець

Оберігаймо тата, Сергій Рачинець

Хто научить?, Сергій Рачинець

Кiлькiсть переглядiв: 25318

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.